гнилля

ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Загребельний); Од їх (ліан) одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (І. Нечуй-Левицький); Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (М. Номис).

Значення в інших словниках

1. гнилля — гнилля́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гнилля — -я, с. Гнилі предмети; гниль (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнилля — ГНИЛЛЯ́, я́, с. Гнилі предмети; гниль (у 1 знач.). Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (Номис); Земля була вкрита густим і вогким гниллям, і часто ворушилися в ньому вужі і жирні гадюки (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. гнилля — див. гнилий  Словник синонімів Вусика
5. гнилля — Гнилля́, -лля́, -ллю́, -лля́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гнилля — ГНИЛЛЯ́, я́, с. Гнилі предмети; гниль (у 1, 2 знач.). Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (Номис, 1864, № 476); Використання парламентаризму — особливо в революційні часи — полягає зовсім не в тому...  Словник української мови в 11 томах
7. гнилля — Гнилля, -ля с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля. Ном. № 476.  Словник української мови Грінченка