гостини

ГОСТЮВА́ННЯ (перебування в гостях), ГОСТИ́НИ, ГОСТИ́НА. За обідом він натякнув невістці, що добре було б, якби свати приїхали на гостювання (Григорій Тютюнник); — Панове, а ви чому ж? Це ж гостина. Останні ваші гостини у нас, — проказав капрал.. — Прошу! — підніс він чарку Михайлові (О. Досвітній). — Пор. відві́дування.

Значення в інших словниках

1. гостини — гости́ни множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. гостини — -тин, мн. Те саме, що гостина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостини — ГОСТИ́НИ, ти́н, мн. Те саме, що гости́на 1. Гостини польських емісарів у його домі наробили йому багато неприємності (І. Франко); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. гостини — ГОСТИ́НИ, ти́н, мн. Те саме, що гости́на 1. Гостини польських емісарів у його домі наробили йому багато неприємності (Фр., III, 1950,262); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).  Словник української мови в 11 томах