грець

ПАРА́ЛІЧ (хвороба, що позбавляє якусь частину тіла, орган здатності нормально рухатися, діяти); ГРЕЦЬ розм. (без додатка); ПАРЕ́З (неповний). Філіпчук повалився у крісло, ніби людина, уражена паралічем (Ірина Вільде); Грець тебе побивай! (приказка); При паралічі втрачається рухомість певної частини тіла. Якщо можливі невеликі рухи — цей стан називається парезом (з журналу).

ГРАВЕ́ЦЬ (учасник гри; той, хто захоплюється якоюсь грою, знавець якої-небудь гри), ГРАЧ, ГРЕЦЬ розм.; КАРТЯ́Р (учасник гри в карти). — Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець (З. Тулуб); Ляпали карти грачів (М. Коцюбинський); — Побачимо, який з тебе грець (М. Стельмах); Коваль не любив карт і.. вів нещадну боротьбу з картярами (В. Земляк).

МУЗИКА́НТ (той, хто грає на якомусь інструменті), МУЗИ́КА, ГРАЧ розм.; ГРАВЕ́ЦЬ розм., ГРЕЦЬ розм.; ОРКЕСТРА́НТ (той, хто грає в оркестрі). Я ціп продала, Пішла музиканта найняла (П. Чубинський); Тепер він вже став музикою (І. Нечуй-Левицький); Селянські вози диркочуть, мов кепський грач по клавішах розстроєного фортеп'яна (І. Франко); Такі вже гудки навчився (Ванько) подавати, що інший гравець на флейті позаздрити може!.. (П. Автомонов); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Л. Первомайський); Поки оркестранти відпочивали, Борис Івнєв сів до рояля (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. грець — грець 1 іменник чоловічого роду параліч розм. грець 2 іменник чоловічого роду, істота гравець розм.  Орфографічний словник української мови
2. грець — Параліч, <�апоплексичний> удар, апоплексія; (на скрипку) ГРАВЕЦЬ.  Словник синонімів Караванського
3. грець — I -я, ч., розм. Те саме, що грач. II -я, ч., розм. Апоплексичний удар; параліч, інсульт. Хай йому грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грець — 1. грач, картяр 2. це див. апоплексія  Словник чужослів Павло Штепа
5. грець — див. лихоманка  Словник синонімів Вусика
6. грець — бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр.. присл..  Фразеологічний словник української мови
7. грець — Грець, гре́ця, -цеві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. грець — ГРЕЦЬ¹, я, ч., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру?...  Словник української мови в 11 томах
9. грець — Грець, -ця м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. посл.  Словник української мови Грінченка