грозяний
ГРОЗОВИ́Й (із грозою), ГРОЗЯНИ́Й поет., ЧВА́РНИЙ діал.; ТУЧНИ́Й рідше (про дощ). Враз блискавка розтинає чорний грозовий небосхил (Ю. Смолич); Вставало грозяне світання. Гарячі блискавки.. звивались зміями.. (П. Дорошко); — Згадаймо чорну чварну ніч, коли чумацький шлях крутивсь і плів петлю (Л. Дмитерко); Дощ тучний давно вже перестав, з обложних хмар сіяло, мов крізь сито (Панас Мирний). — Пор. 1. бу́ряний.
Словник синонімів української мови