далеченний

ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); — Дорога дальня, — каже Коханиха, — і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив (Чіпка) добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.

Значення в інших словниках

1. далеченний — далече́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. далеченний — -а, -е, розм. Дуже далекий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. далеченний — Далече́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. далеченний — ДАЛЕЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що далече́зний.  Словник української мови в 11 томах
5. далеченний — Далеченний, -а, -е Очень далекій.  Словник української мови Грінченка