дванадцять
ДВАНА́ДЦЯТЬ (кількість із 12 одиниць), ДВАНА́ДЦЯТЕРО збірн., ДВАНА́ДЦЯТКА розм., ДВАНА́ДЦЯТКО збірн. розм., ДЮ́ЖИНА заст., розм., ТУ́ЗІНЬ заст., розм. Попід стінами стояло дванадцять стільців (І. Нечуй-Левицький); — Оця каблучка всякого переверне в такого пацюка, що пробереться хоч скрізь дванадцятеро дверей, куди треба (П. Куліш); (Важкий:) Коли б на заклад, міг би з'їсти ще яєчню з дванадцятка яєць із салом (О. Досвітній); — До свого двадцятиліття юнак без особливої напруги опанував дюжину ручних ремесел (з журналу); — От попробували б ви на короварні попрацювати, та ще й руками без електрики — тузінь корів подоїти (В. Собко).
Словник синонімів української мови