двоякий
ДВОЯ́КИЙ (який проявляється у двох видах, містить у собі дві сторони, часто суперечливі), ПОДВІ́ЙНИЙ. — Се дві річі зовсім відмінні: краса жіноча і краса природи. Кожда в своїм роді манить і знаджує чоловіка. — Ну, добре, побачимо, чи довго-то вас та двояка краса манитиме (І. Франко); Він жив подвійним життям. Одно було у всіх на очах: на плацу, в смердючій і гамірливій казармі.. Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише друзі (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови