двійчатка

ВИ́ЛА (сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими ріжками на держаку), ГА́БЛІ діал.; ДВІЙЧА́ТКА (з двома ріжками). Іван вилами перевертав гній (С. Чорнобривець); Тітка Василина підставляє дівчині держало ґабель, вона хапається за них і зіскакує на землю (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. двійчатка — двійча́тка множинний іменник предмет, який має дві однакові частини  Орфографічний словник української мови
2. двійчатка — див. близнята  Словник синонімів Вусика