дзоркнути

БРЯ́ЗНУТИ (задзвеніти з брязкотом), БРЯ́КНУТИ, ДЗВЯ́КНУТИ, ДЗО́РКНУТИ зах. Проценко примітив, що двері причинилися не так, як причиняються за в'язнем, — не грюкнув засув, не брязнули ключі (Д. Бедзик); Трамвай брякнув дзвоником, заскреготів колесами й покотився далі (Л. Дмитерко); Хтось гейкає, замукав у темряві віл — мабуть, напувати вигнали. Лунко дзвякнуло — тешуть сокири (А. Головко). — Пор. бряжча́ти.

Значення в інших словниках

1. дзоркнути — («ланцюг дзоркнув») — задзвеніти, забряжчати [III]  Словник з творів Івана Франка
2. дзоркнути — дзо́ркнути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. дзоркнути — -не, док., зах. Однокр. до дзоркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дзоркнути — ДЗО́РКНУТИ, не, док., зах. Однокр. до дзо́ркати. Той [ланцюг] тілько мигнув, дзоркнув, віз затріщав і вже був обв’язаний (Фр., III, 1950, 141).  Словник української мови в 11 томах