доброзвучність

ГАРМО́НІЯ (приємне для слуху звучання), МИЛОЗВУ́ЧНІСТЬ, ЕВФОНІ́Я, БЛАГОЗВУ́ЧНІСТЬ рідше, ДОБРОЗВУ́ЧНІСТЬ заст. Свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу (М. Коцюбинський); Етнографи всього світу сходяться на думці, що малоросійська пісня по своїй милозвучності, ліризму і діапазону дорівнює італійській пісні (Д. Бедзик); Для нього (Л. Вишеславського) важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (з журналу); Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. доброзвучність — доброзву́чність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. доброзвучність — -ності, ж. заст. Абстр. ім. до доброзвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доброзвучність — Доброзву́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. доброзвучність — ДОБРОЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж., заст. Абстр. ім. до доброзву́чний. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Сам., II, 1958, 365).  Словник української мови в 11 томах