довготерпіння

ТЕРПІ́ННЯ (здатність стійко переносити страждання, довго й наполегливо робити щось тощо), ТЕРПЛЯ́ЧКА розм., ТЕРПЕ́ЦЬ розм.; ДОВГОТЕРПІ́ННЯ (тривале). Те, чого він прагнув і до чого йшов, вимагало безмежного терпіння (Н. Рибак); Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Панас Мирний); Інні не вистачало терпцю (В. Дрозд); (Чорношкірий:) Відзначив Бог моє довготерпіння — Дощем священним землю напоїв (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. довготерпіння — довготерпі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. довготерпіння — -я, с. Тривале, велике терпіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довготерпіння — ДОВГОТЕРПІ́ННЯ, я, с. Тривале, велике терпіння. Народних мук довготерпіння Достойне цих ясних хвилин: —Червона Армія в Берліні! (Мас., Срібна дорога, 1946, 31).  Словник української мови в 11 томах