домішка

ДО́МІШКА (те, що додається до чогось, змішується з чимсь, є складовою частиною чого-небудь), ВКЛЮ́ЧЕННЯ спец., ПРИ́МІШКА розм.; ПРИПРА́ВА (до їжі). Країні потрібні найвищі сорти сталі. А без домішки мангану такої сталі не одержати (О. Донченко); Складні сплави містять багато включень (з журналу); Їх (угорців) смаглявий тип має в собі примішку чогось татарського (І. Нечуй-Левицький); Без приправи й паляниці не зробиш (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. домішка — до́мішка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. домішка — (до чого) додача, добавка; (у стопі) лігатура, компонент, ІНГРЕДІЄНТ, складник.  Словник синонімів Караванського
3. домішка — [дом'ішка] -шкие, д. і м. -м'іс'ц'і, мн. -шкие, -шок  Орфоепічний словник української мови
4. домішка — Примесь — admixture — Beimischung, Zusatz — 1) Стороння речовина (мінерал), що підлягає видаленню з к.к. при збагаченні. Д. розділяють на нейтральні та шкідливі. Н е й т р а л ь н і Д. є баластами при транспортуванні та використанні к.к.  Гірничий енциклопедичний словник
5. домішка — -и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. || Додавання, примішування чого-небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. домішка — До́мішка, -шки, -шці; -мішки, -шок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. домішка — ДО́МІШКА, и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. Радянський чай.. не має ніяких домішок — завжди цілком натуральний (Укр.  Словник української мови в 11 томах