доступити

ПІДХО́ДИТИ (ідучи, наближатися до когось, чогось), НАДХО́ДИТИ, ПРИХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ДОСТУПА́ТИ розм., ДОСТУПА́ТИСЯ діал.; ПІДТЯГА́ТИСЯ (ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ) (часто про військо — наближаючись, приєднуватися до когось, чогось). — Док.: підійти́, надійти́, прийти́, підступи́ти, прису́нути розм. доступи́ти, доступи́тися, підтягти́ся (підтягну́тися). Знову слуги подалися До убогої хатини І, підходячи, почули тихий бренькіт мандоліни (Леся Українка); Ось наші гості надходять (І. Франко); Піти лишень подивитись До царя в палати, Що там робиться. — Приходжу: Старшина пузата Стоїть рядом (Т. Шевченко); На вид цих урядових лиць Панько трохи збентежився і підступав несміливими кроками до сіней (Лесь Мартович); — Павло! Ходи сюди до мене, серце! — Він до неї доступив і став (Марко Вовчок); Доступається (прочанин) ще ближче і вдивляється в чоловіка, не вважаючи на нетерплячі його рухи (Леся Українка); Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (В. Еллан).

Значення в інших словниках

1. доступити — доступи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доступити — див. доступати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доступити — ДОСТУПИ́ТИ див. доступа́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. доступити — Доступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. доступити, -плю, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Хата. 69. Відьми скільки будуть мучиться..., а до тебе не доступлять. Грин. І. 69.  Словник української мови Грінченка