дотягувати
ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.; ПРОНИ́КНУТИ, ДОСЯГТИ́ (ДОСЯГНУ́ТИ) чого, ОСЯГТИ́ (ОСЯГНУ́ТИ) що, чого (у важкодоступне або віддалене місце); ДОТЯГТИ́СЯ (ДОТЯГНУ́ТИСЯ), ДОТЯГТИ́ (ДОТЯГНУ́ТИ) розм., ДОЛІ́ЗТИ розм., ДОПОВЗТИ́ розм., ДОВОЛОКТИ́СЯ розм., ДОВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. рідше, ДОП'Я́СТИСЯ (ДОПНУ́ТИСЯ) розм., ДОВАЛИ́ТИСЯ розм., ДОВОЛОКТИ́ НО́ГИ розм., ДОПХА́ТИСЯ розм., ДОЧА́ПАТИ розм., ДОЧВАЛА́ТИ розм., ДОЧО́ВГАТИ розм. (поволі, насилу); ДОМА́ЦАТИСЯ розм. (наосліп). — Недок.: добира́тися, дістава́тися, добува́тися, прибива́тися, добива́тися, достава́тися, доправля́тися, проника́ти, досяга́ти, осяга́ти, дотяга́тися (дотя́гуватися), дотяга́ти (дотя́гувати), дола́зити, доповза́ти, доволіка́тися, дова́люватися, доволіка́ти но́ги, дома́цуватися. Бредучи по пояс у снігу попід парканом помацки, в темряві, добрались до першого провулка (А. Головко); Я пройшов через колгоспний сад, перебрів коноплянище і дістався лугу (В. Дрозд); Наморений спекою, натомлений безугавним гудінням дротів, врешті добувся я до ріки (Ю. Мушкетик); Він прибився нарешті до цього дивного суходолу, як Робінзон, рокований на незвичайні пригоди (В. Підмогильний); (Дід:) Насилу добились: б'є, мете, крутить, щоб ти знав (М. Куліш); Не знав (Чіпка), коли й у село прийшов, як і додому достався... (Панас Мирний); — Ми з Лавриком і самі якось доправимося до батька (І. Вирган); Допали криниці, та боржій, сповнивши відра, додому побрались (Марко Вовчок); Спробуємо проникнути в ще глухіші тайгові сопки. Піднімемось у верхів'я Сіхоте-Аліня (О. Довженко); Нарешті ми досягли берегів Пао. Прекрасна бухта, похилий берег (Ю. Яновський); Максим з козаками досягнув берега і зайняв спуск до переправи (Н. Рибак); Орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини (Я. Щоголів); У Львові мені було дуже погано, але я старався підбадьоритися.. і якось дотягтися до Києва, перемагаючи себе (М. Коцюбинський); Дотягнувшись до води, він упав над нею, став пожадливо, по-собачому хлебтати (О. Гончар); На превелику силу ми дотягли додому (збірник "Народні оповідання"); Поки долізли додому, то й себе не чули, аж у серце кололо (А. Тесленко); Через превелику силу, мов рачки, доповзла (Ївга) до города (Г. Квітка-Основ'яненко); Поки ми з Городка доволоклися на ніч до Тулиголов, то здавалося, що у нас ноги і всі кістки були попереломлювані (І. Франко); Білозерський лісами та яругами пішки доп'явся до Сокиринець (Ф. Бурлака); — А вже коли козаки допнуться корабля, ніколи йому не втекти (П. Панч); Мені дай зараз за роботу, То я приймуся мусовать, Як нам до пекла довалитись І там на мертвих подивитись (І. Котляревський); А із Криму чоловік Ледве ноги доволік (Т. Шевченко); Вже півні співали вдруге, Як до брами він допхався, Ввесь аж мокрий від натуги (В. Самійленко); — Саме в заметіль вирвався; по коліна у воді, додому насилу дочапав (М. Стельмах); Мокрий як хлющ, я ледве дочвалав крізь водяну запону до хати (Б. Антоненко-Давидович); Дочовгавши аж на світанку до села, пішла (Горленко) зразу ж до Якова Петровича (Є. Кротевич); Хапаючись за палицю, домацалася я якнайшвидшим кроком на двір (О. Кобилянська).
ДОЖИВА́ТИ (досягти певного віку, кінця життя), ДОТЯГА́ТИ (ДОТЯ́ГУВАТИ) розм. — Док.: дожи́ти, дотягти́ (дотягну́ти). В журбі життя ти доживаєш (Б. Грінченко); Виснажені, до краю знесилені, ми певні були.., що дотягаємо свої останні дні (В. Козаченко).
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.; ДОВО́ЗИТИ, ПРИВО́ЗИТИ, ПІДВО́ЗИТИ, ЗАВО́ЗИТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ), НАДВО́ЗИТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИ розм. (якимсь транспортом); ВИВО́ЗИТИ (звідкись куди-небудь); ПОСТАЧА́ТИ, ПОДАВА́ТИ (перев. щось необхідне для безперервної роботи тощо); ДОТЯГА́ТИ (ДОТЯ́ГУВАТИ) розм., ДОВОЛІКА́ТИ розм., ДОТА́СКУВАТИ розм. (з труднощами, насилу); ПІДКИДА́ТИ розм. (швидко або ще трохи, додатково). — Док.: доста́вити, допрова́дити, спрова́дити, приста́вити, поста́вити, припрова́дити, припра́вити, допра́вити, доста́чити, спрова́дити, доста́рчити, припха́ти фам. довезти́, привезти́, підвезти́, завезти́, пригна́ти, надвезти́, прикоти́ти, ви́везти, поста́чити, пода́ти, дотягти́ (дотягну́ти), доволокти́ (доволочи́ти), дотаска́ти, підки́нути. Крейсер кілька разів підходив до кримських берегів, де кипіли важкі бої, доставляючи свіже поповнення, боєприпаси й продовольство (В. Кучер); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); За безцінь скуповували (купці) у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С. Чорнобривець); Підпільники-більшовики з тютюнової фабрики Попових приставляли обгортки до підпільної друкарні (Ю. Смолич); Шефи.. під тиском робітничих мас змушені були тимчасово відмовитись поставляти зброю в Крим (О. Гончар); Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (П. Загребельний); Правлю дідові Помазану солому в містечко (Григорій Тютюнник); — Трохи пшона та борошна десь дістали... До мене приправили, щоб вашій мамі одніс (А. Хижняк); — Нащо напросився (Федір) доправити ліки? Їх би давно привезли підводою (Ю. Мушкетик); — Ми тепер хочем самі щодня достачать вам їжу (казка); Аж з Райну й Угорщини бочками провадили райнське і усякі напитки (О. Стороженко); В матеріальному смислі не бракувало їй нічого: Олекса достарчав їй усе, давав багато грошей (Г. Хоткевич); — Будемо багатші, ми тобі й автомобіля до райцентру припхаємо (Ю. Яновський); Підприємець.. законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (І. Франко); Грузовики підвозять дерево, дошки... залізо, гвіздки, устаткування (О. Донченко); — Хочеться пивка. В наше село завозять не часто (Є. Гуцало); Тільки лодії пристали до жовтих круч Почайни, як туди прийшли купці, пригнали вози (С. Скляренко); Жолкєвський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч (З. Тулуб); Він прикотив з полонини повен віз масла і бринзи (Ю. Козланюк); Восени старий возами вивозить на торг карасі і коропи (М. Стельмах); А до того пана та часто приїздили солдати за кіньми, бо він постачав реманент у війська (збірник "Народні оповідання"); — У цих ящиках дорогоцінна машина. Вона.. подаватиме воду на поле (Ю. Збанацький); Щось було знадобилось Ярошенкові у волості, так він ледве волами дотягнув (В. Речмедін); Другого дня вони приїхали по окоренка парою вироблених волів і, поки доволокли його ..до хати, так вбилися, що Параска захворіла (В. Дрозд); Вони ледве дотаскали їх (книжки) до дома Воздвиженського й сховали в скриню на самісіньке дно (І. Нечуй-Левицький); — Коні, воли гульма гуляють. Запрягти в бочки і з Гнилиці навпростець, через пар підкинути воду (І. Ле).
Словник синонімів української мови