дратовка

ДРА́ТВА (міцна нитка для шиття взуття та ін. шкіряних виробів), ДРА́ТОВКА розм., СУЧ діал. Чоботи шити, швайкою водити, дратву смолити — чи є хто такий, що зумів би це ліпше зробити (Є. Гуцало); Загадала шевчиха шевцю черевички шити.., А він же їй загадав дратовки прясти З тонкої павутини, щоб прийшлося до щетини (пісня); Понадрізував (Антосьо) халяви й попришивав шкурлати.. Та й пришив же! — циганською голкою і суччю (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. дратовка — дра́товка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дратовка — -и, ж., розм. Те саме, що дратва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дратовка — ДРА́ТОВКА, и, ж., ровм. Те саме, що дра́тва. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти з тонкої павутини (Чуб., V, 1874, 813).  Словник української мови в 11 томах
4. дратовка — Дратовка, -ки ж. ум. отъ дратва.  Словник української мови Грінченка