дізнання

СЛІ́ДСТВО (з'ясування обставин, пов'язаних із злочином, яке провадять судові органи), РОЗСЛІ́ДУВАННЯ, РО́ЗСЛІД, ДІЗНА́ННЯ. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (І. Франко); Спитав дядько Клим, що за них (бандитів) чути. Давид розповів, що перед від'їздом заходив до прокурора — розслідування закінчено вже (А. Головко); Слідчий скрипів пером, закінчуючи складати протокол дізнання (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. дізнання — дізна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дізнання — -я, с., юр. Попереднє адміністративне розслідування чого-небудь. Орган дізнання — відділ міліції, суду чи прокуратури, що виконує функції з розслідування адміністративних або кримінальних злочинів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дізнання — Дізна́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дізнання — ДІЗНА́ННЯ, я, с., юр. Попереднє адміністративне розслідування чого-небудь. Слідчий.. скрипів пером, закінчуючи складати протокол дізнання (Кол., Терен.., 1959, 258).  Словник української мови в 11 томах