жалива

КРОПИВА́, ЖАЛИ́ВА розм. Під парканами, між торішніми сухими стеблами, вже росла і зеленіла кропива (М. Томчаній); В глухому та вузенькому проулкові, що буйно заріс бур'янами та жаливою, ніколи не буває сонця (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. жалива — жали́ва іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. жалива — -и, ж., діал. Кропива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жалива — Кропива  Словник застарілих та маловживаних слів
4. жалива — ЖАЛИ́ВА, и, ж., діал. Кропива. В глухому та узенькому проулкові, що буйно заріс бур’янами та жаливою, ніколи не буває сонця (Вас., 1,1959, 270); А те, що не вміло цвісти ошатно й пишно, як, наприклад, жалива й дика м’ята...  Словник української мови в 11 томах
5. жалива — Жалива, -ви ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Камен. у.  Словник української мови Грінченка