жартом

ЖАРТОМА́, ЖАРТУ́ЮЧИ, ЖА́РТОМ розм., СМІШКО́М рідше, НАРО́КОМ заст. Як шкода, що немає Марії, його вічно юної і жвавої дружини, яку він жартома звав "циганчам"! (Л. Дмитерко); Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Нечуй-Левицький); Сергій в один із вечорів жартом докинув друзям веселу свою думку (Т. Масенко); Підходить до нього усе смішком, смішком, а далі як ухватить (Словник Б. Грінченка); Ти, козаче-заволока, Любиш мене ти нароком (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. жартом — жа́ртом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. жартом — жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню).  Фразеологічний словник української мови
3. жартом — ЖА́РТОМ, присл,, рідко. Те саме, що жартома́. — Моє пуделко й хустину віддай, — шептала Варвася жартом до товаришки (Ков., Світ…, 1960, 109).  Словник української мови в 11 томах