живець
ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм.; НАЖИ́ВКА, НАЖИ́ВА (для риби); ЖИВЕ́ЦЬ (дрібна жива рибка, яку використовують для ловлі хижих риб). Син освітив фарами озеро, узяв для принади булку .. і пішов понад водою (І. Рябокляч); Коли звір торкався до приманки, мотузки зашморгувались, і зав'язаний ведмідь ставав здобиччю звіроловів (М. Трублаїні); Найтаємніші козачі привади розгадував (Вишневецький), вивчав їхню тактику військову і в одвертім полі поважав вояку-козака (І. Ле); Ото пішов він до Дінця, наловив живців-верховодів та красноперів і поставив дві вудки на щуки (О. Донченко).
ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев'янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене. Він до щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Уздрівши яблуньку чи грушу дику. Мерщій до льоху, де лежать живці Кандиль-китайки, бери та ренети... (М. Рильський); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); (Карташов:) Ми визнаємо гібридизацію міжвидову і навіть міжродову. Визнаємо деякий вплив відкритого вами ментора (О. Довженко).
ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.
ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Ключ прозоро б'є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Під скелею блищала у кам'яному жолобку криничка (І. Нечуй-Левицький); Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Я. Щоголів); Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною (Марко Вовчок); Коло неї чур Студеної води, як срібнесенький шнур (Ю. Федькович); Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити (рану) (Г. Хоткевич); В норах вода чистесенька, В цю я ся дивила (Ю. Федькович).
Словник синонімів української мови