жоржина

ЖОРЖИ́НА бот., ГОРГО́НІЯ (ГІРГО́НІЯ), ОРГИ́НІЯ, АРГО́НІЯ діал. В саду і астри, і жоржини, і шум дерев (В. Сосюра); Гаснуть в осінній пітьмі Душі німі, Як квітки запізнілих горгоній... (В. Чумак); Перед хатою, під вікнами зеленіли кущі бузку та рожі, цвіли кущі оргинії (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. жоржина — жоржи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жоржина — -и, ж. 1》 Трав'яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками. 2》 Квітка цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жоржина — див. далія  Універсальний словник-енциклопедія
4. жоржина — ЖОРЖИ́НА, и, ж. 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля (Шиян, Баланда, 1957, 144).  Словник української мови в 11 томах
5. жоржина — Жоржина, -ни ж. раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.  Словник української мови Грінченка