забрьохувати

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИ розм., ОББРЬО́ХАТИ розм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИ фам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИ фам., ЗАБЕ́ЙКАТИ діал. — Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); — Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). — Пор. забри́зкати.

Значення в інших словниках

1. забрьохувати — забрьо́хувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. забрьохувати — -ую, -уєш, недок., забрьохати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Ідучи, забризкувати водою, росою, забруднювати болотом і т. ін. (взуття, одяг тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забрьохувати — ЗАБРЬО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБРЬО́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Ідучи, забризкувати водою, росою, забруднювати болотом і т. ін. (взуття, одяг тощо). Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 40).  Словник української мови в 11 томах
4. забрьохувати — Забрьо́хувати, -хую, -єш сов. в. забрьохати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).  Словник української мови Грінченка