загарбний

ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил., ЗАВОЙО́ВНИЙ рідко; ІНТЕРВЕНЦІОНІ́СТСЬКИЙ, АНЕКСІОНІ́СТСЬКИЙ, ЕКСПАНСІОНІ́СТСЬКИЙ. Хай квітне злагода і праця На всіх полях, в усіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (М. Рильський); Скобелєв був добросовісним виконавцем завойовницької політики царського уряду Росії (І. Ле); Агресивні війни; Анексіоністська політика.

Значення в інших словниках

1. загарбний — зага́рбний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. загарбний — -а, -е. Те саме, що загарбницький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загарбний — ЗАГА́РБНИЙ, а, е. Те саме, що зага́рбницький. Війна ця [1914-1918 рр.] — загарбна. Її ведуть капіталісти всіх країн із-за своїх загарбних цілей, із-за збільшення своїх зисків (Ленін, 24, 1950, 330).  Словник української мови в 11 томах