Словник синонімів української мови

загнуздувати

ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм., ЗАГНУЗДА́ТИ розм., СТРИНО́ЖИТИ розм., ПРИКОРОТИ́ТИ діал., УСКРОМИ́ТИ діал. — Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати (вгамо́вувати), упоко́рювати (впоко́рювати), уко́ськувати (вко́ськувати), ого́втувати (обго́втувати), гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти (прикорота́ти). Приборкавши (після шлюбу) набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); — Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); — Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов — що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); (Круста:) Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); — Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. загнуздувати — загну́здувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загнуздувати — див. підкорювати  Словник синонімів Вусика
  3. загнуздувати — -ую, -уєш, недок., загнуздати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. 2》 перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загнуздувати — Загну́здувати, -дую, -дуєш; загну́здати, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загнуздувати — ЗАГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. Іван — мужицький син загнуздав того коня, ..  Словник української мови в 11 томах
  6. загнуздувати — Загнуздувати, -дую, -єш сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.  Словник української мови Грінченка