задом
ЗА́ДОМ (задньою частиною, спиною), ЗА́ДКИ розм., НАЗАДГУ́ЗЬ діал. — Я вже більше не буду, — заговорив (Сафат).. та й задом висунувся з хати (Лесь Мартович); Зморений кінь озирнувся і захрип, відступаючи задки від трупа (І. Ле); Знічений гонець подався назадгузь до виходу (О. Іваненко).
Словник синонімів української мови