заздалегоди
ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ (за якийсь час до чого-небудь), ЗАВЧА́СНО, НАПЕРЕ́Д, ПОПЕ́РЕДУ, АВА́НСОМ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗА́ГОДЯ розм., ЗАРА́НІ розм., ЗАРА́ННЯ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАЗДАЛЕ́ГО́ДИ діал., ЗАВГОДЯ́ діал., ЗАЧАСУ́ рідко. Я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли продумати свій виступ (О. Гуреїв); Свирид Яковлевич наперед знає, яка очікує його розмова (М. Стельмах); І то лихо — Попереду знати, Що нам в світі зострінеться (Т. Шевченко); — Авансом відчувала насолоду того, що побуду на вечірці, в товаристві справжнього митця (Я. Качура); — Вже ви зарані соромитесь сказати, що оженитесь на мужичці (Г. Квітка-Основ'яненко); Брати скам'яніли, немов побачили перед собою лихо, а їхні руки, зарання готуючись захищати старшенького, набухали м'язами й стискалися в кулаки (М. Стельмах); Зараннє Гарненько з лиха б напились, ..А потім ніж — і потекла Свиняча кров, як та смола, З печінок ваших (царів) поросячих (Т. Шевченко); Дід заздалегоди піднявсь, паличку взяв (Ганна Барвінок).
Словник синонімів української мови