зазнайомлювати

ЗНАЙО́МИТИ кого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ розм., ЗНАКО́МИТИ рідко; ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИ кого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ книжн. (перев. даючи характеристику). — Док.: познайо́мити, зазнайо́мити, познако́мити, предста́вити, рекомендува́ти, відрекомендува́ти, порекомендува́ти, репрезентува́ти. Після коротких промов король почав знайомити молоду королеву з магнатами та чужоземськими посланцями (І. Нечуй-Левицький); Козак нерухомо став, чекав, що його зазнайомить господар з своєю донькою (І. Ле); — Я вас не представляю одне одному, — озвався по паузі Федір Іванович, — бо ви вже знайомі (А. Головко); (Костомаров:) Та от, до речі, вам рекомендую: Данило Мордовець, що заступивсь прилюдно за солдата (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. зазнайомлювати — зазнайо́млювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зазнайомлювати — -юю, -юєш, недок., зазнайомити, -млю, -миш; мн. зазнайомлять, док., перех., розм. Те саме, що знайомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зазнайомлювати — ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗНАЙО́МИТИ, млю, миш; мн. зазнайо́млять, док., перех., розм. Те саме, що знайо́мити. Ми зазнайомили наших читачів з кількома тільки Людьми (з великої літери), що ними пишається наша Батьківщина (Вишня, І, 1956, 340)...  Словник української мови в 11 томах
4. зазнайомлювати — Зазнайо́млювати, -люю, -єш сов. в. зазнайомити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.  Словник української мови Грінченка