займанка

ЗАЙМАНЩИ́НА іст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКА іст., діал. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!" — та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер (П. Куліш); Була у нас у займані на Галах береза суховерха (Ганна Барвінок); Верига обладнав собі землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (П. Панч); Багато їх залишалося жити в Сибіру, вони заводили "заїмку" (з підручника).

Значення в інших словниках

1. займанка — за́йманка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. займанка — див. ґрунт; Земля  Словник синонімів Вусика
3. займанка — -и, ж. 1》 Те саме, що займанщина. 2》 мисл. Площа для обстеження мисливським собакою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. займанка — Займище, займанщина, займань  Словник чужослів Павло Штепа
5. займанка — ЗА́ЙМАНКА, и, ж. Те саме, що займа́нщина.  Словник української мови в 11 томах