закрапати

ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок.: забри́зкувати, оббри́зкувати, обпри́скувати, захлю́пувати, закра́пувати, заля́пувати, обля́пувати, обтьо́пувати, уля́пувати (вля́пувати), обльо́пувати, зальо́пувати, захля́пувати. Котилися хвилі важкі, сивогриві, Забризкавши піною берег високий (Я. Шпорта); То хмара набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте (М. Рильський); Крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх і просто кинулось до вогню (М. Коцюбинський); Ремонтуючи будинки, не заляпують (штукатурниці) вас, коли ви повз них проходите (Остап Вишня); Їсть він, голосно чавкаючи, обляпуючи білими каплями бороду й вуса (Григорій Тютюнник). — Пор. 3. бри́зкати, забо́втати.

Значення в інших словниках

1. закрапати — закра́пати 1 дієслово доконаного виду покрити краплями закра́пати 2 дієслово доконаного виду почати крапати  Орфографічний словник української мови
2. закрапати — I див. закрапувати. II закрапає і закрапле, док. Почати крапати, падати або стікати краплями. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закрапати — ЗАКРА́ПАТИ¹ див. закра́пувати. ЗАКРА́ПАТИ², закра́пає і закра́пле, док. Почати крапати, падати або стікати краплями. Олеся обняла Балабуху й поклала свою гарячу голову на його плече.  Словник української мови в 11 томах
4. закрапати — Закра́пати, -паю, -єш гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.  Словник української мови Грінченка