залюблюватися

ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал.; ЗАХОПИ́ТИСЯ ким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). — Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися (влюбля́тися), залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); — Я пам'ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); — А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. — Та вклепатися можна, — недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи (паничі) розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона (панночка) всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). — Пор. 1. полюби́ти.

Значення в інших словниках

1. залюблюватися — залю́блюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. залюблюватися — див. любити  Словник синонімів Вусика
3. залюблюватися — -ююся, -юєшся і залюблятися, -яюся, -яєшся, недок., залюбитися, -люблюся, -любишся; мн. залюбляться; док., у кого – що і без додатка, розм. Відчувати любов, пристрасть до кого-небудь. || Захоплюватися, зачаровуватися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. залюблюватися — ЗАЛЮ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗАЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ лю́бишся; мн залю́бляться; док., в кого— що і без додатка, розм. Відчувати любов, пристрасть до кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах