замарений

ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра.. Смуглявий, мрійний... (О. Ковінька); Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож (О. Кобилянська); Мовчить (Паріс) розмарений, поглядає на царський двір (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. замарений — зама́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. замарений — -а, -е. Який марить про що-небудь. || Який виражає замріяність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замарений — ЗАМА́РЕНИЙ, а, е. Який марить про що-небудь: // Який виражає замріяність. Низько схилився на руку парубок. Але от звів замарене обличчя.. В очах мов щось розцвіло (Головко, II, 1957, 136).  Словник української мови в 11 томах