заморочитися

МУ́ЧИТИСЯ розм. (робити щось, докладаючи великих зусиль), МОРДУВА́ТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИСЯ розм.; МОРО́ЧИТИСЯ, МА́ТИСЯ розм. (мати клопіт, мороку з чимсь). — Док.: зму́читися, заму́читися, змордува́тися, заморо́читися. Завтра буде важкий день.. Знову треба робити гідрологічний розріз поперек течії і мучитись з вантажем біля вертушки (М. Трублаїні); Цілу годину мордувався Гануш, направляючи на клавіші пальці своєї старої учениці (І. Нечуй-Левицький); А Марина тим часом стала марудитися біля вікна, не можучи розчинити його (М. Стельмах); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Ніякого в нього підходу до.. дівчат.. Ох, малася ж я з ним! (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. заморочитися — заморо́читися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заморочитися — див. заморочуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заморочитися — голова́ кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться і т. ін.) / закрути́лася (заморо́чилась, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. Кого-небудь охоплює стан, при якому все ніби хитається.  Фразеологічний словник української мови
4. заморочитися — ЗАМОРО́ЧИТИСЯ див. заморо́чуватися.  Словник української мови в 11 томах
5. заморочитися — Заморочитися, -чуся, -чишся гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.  Словник української мови Грінченка