запаморочитися

ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ розм. (перев. із сл. в голові). — Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. В усій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояка, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик); Її молода голова аж запаморочилася (І. Нечуй-Левицький); Від сліз дуріє голова (П. Грабовський); Далебі, від тих суперечок чманіє голова (К. Гордієнко); Чув (Калинович).., що йому в голові починає плутатися (І. Франко); — Ох, в голові мені мішається! — промовляла (Варка) (Марко Вовчок); Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. запаморочитися — запа́морочитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запаморочитися — див. запаморочуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запаморочитися — голова́ кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться і т. ін.) / закрути́лася (заморо́чилась, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. Кого-небудь охоплює стан, при якому все ніби хитається.  Фразеологічний словник української мови
4. запаморочитися — ЗАПА́МОРОЧИТИСЯ див. запа́морочуватися.  Словник української мови в 11 томах
5. запаморочитися — Запаморочитися, -чуся, -чишся гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка