запаморочуватися

ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ розм. (перев. із сл. в голові). — Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. В усій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояка, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик); Її молода голова аж запаморочилася (І. Нечуй-Левицький); Від сліз дуріє голова (П. Грабовський); Далебі, від тих суперечок чманіє голова (К. Гордієнко); Чув (Калинович).., що йому в голові починає плутатися (І. Франко); — Ох, в голові мені мішається! — промовляла (Варка) (Марко Вовчок); Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. запаморочуватися — запа́морочуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запаморочуватися — Чманіти; (в голові) сов. затуманюватися, док. ЗАПАМОРОЧИТИСЯ, фам. замакітритися.  Словник синонімів Караванського
3. запаморочуватися — -уюся, -уєшся, недок., запаморочитися, -чуся, -чишся, док. Втрачати здатність ясно сприймати дійсність, розуміти, мислити; чманіти. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. запаморочуватися — ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПА́МОРОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Втрачати здатність ясно сприймати дійсність, розуміти, мислити; чманіти.  Словник української мови в 11 томах