записка
ЗАПИ́СКА (аркуш паперу, на якому що-небудь написано; коротенький лист), ПИСУ́ЛЬКА розм., ЦИДУ́ЛКА розм., ЦИДУ́ЛА розм., КВИТ заст. Я залишив на столі Христолобенку записку, що, мовляв, приїхала моя мама, то нехай пригощається гостинцями (Є. Гуцало); Він подав ту писульку Левкові і, ставши збоку, чекав, що скаже отаман (І. Цюпа); — Так я вас уже прошу: черкніть йому цидулу, будьте ласкаві (І. Рябокляч); — Коли хоч, я напишу до його квит, дам тобі до рук, і він тебе прийме (І. Нечуй-Левицький).
СПО́ГАДИ мн. (літературний твір — розповіді про минуле, пережите, написані від першої особи), МЕМУА́РИ мн., ЗАПИСКИ́ мн., ПА́М'ЯТНИК діал. Я Вам пришлю або скажу прислати початок моїх спогадів (Леся Українка); Мабуть, уже до старості дійшлося: На мемуари тягне день при дні (М. Рильський).
Словник синонімів української мови