запитатися

ЗАПИ́ТУВАТИ (звертатися до когось з питанням), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ розм., ЗАПИ́ТУВАТИСЯ розм. — Док.: запита́ти, спита́ти, спита́тися, поспита́тися, запита́тися. — Іще якась надзвичайна сенсація? — підозріливо запитує Стадницький (М. Стельмах); Питає його Оксен, що таке, що трапилося; він мовчить, очей на нього не підводить (Григорій Тютюнник); — Уляно, а ти вийдеш сьогодні?.. — майже пошепки питається Давид (М. Стельмах); Не втерпів (Іван), але запитався жінки: — Чи є що в нас дома перекусити? (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. запитатися — запита́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запитатися — див. запитуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запитатися — ЗАПИТА́ТИСЯ див. запи́туватися.  Словник української мови в 11 томах
4. запитатися — Запитуватися, -туюся, -єшся сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764.  Словник української мови Грінченка