заплющити

ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М. Стельмах); Сплющую повіки. Зринають, колотяться, переплітаються зелені, оранжеві, червоні, блакитні кола (І. Чендей); Одна тільки Марина Костянтинівна не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний); Румлер склепив повіки і сидів так кілька хвилин (Н. Рибак). — Пор. мру́жити, 1. стуля́ти.

Значення в інших словниках

1. заплющити — див. заплющувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заплющити — заплю́щити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. заплющити — заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т. ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі. 1. на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.  Фразеологічний словник української мови
4. заплющити — ЗАПЛЮ́ЩИТИ див. заплю́щувати.  Словник української мови в 11 томах
5. заплющити — Заплющити, -ся см. заплющувати, -ся.  Словник української мови Грінченка