запізнюватися

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батьківську фуфайку, сідав коло Жука під ґанком (В. Кучер); Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (І. Франко); Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. запізнюватися — Спізнюватися, приходити пізно <�пізніше>, затримуватися, (трохи) припізнюватися; (з наукою) не встигати, відставати; пор. БАРИТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
2. запізнюватися — Запізнитися, баритися, гаятися, гайнуватися, доваландуватися, довезькуватися, дововтузюватися, довозюкуватися, довозькуватися, доволоводжуватися, довошколуплюватися, дововтузюватися, дов'язолюватися, догайнуватися, догуздруватися, догузуватися...  Словник синонімів Вусика
3. запізнюватися — -ююся, -юєшся і рідко запізнятися, -яюся, -яєшся, недок., запізнитися, -ізнюся, -ізнишся, док. 1》 Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба. || Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж треба. 2》 з чим. Виконувати що-небудь пізніше, ніж треба; не встигати зробити щось своєчасно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. запізнюватися — запі́знюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. запізнюватися — Запі́знюватися, -пі́знююся, -нюєшся; не -пі́знюйся, -пі́знюйтеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. запізнюватися — ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ЗАПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАПІЗНИ́ТИСЯ, ізню́ся, і́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба.  Словник української мови в 11 томах