застебнути

ЗАСТІБА́ТИ (одяг, взуття за допомогою гапликів, ґудзиків, кнопок і т. ін.), ЗАСТІ́БУВАТИ рідше, ЗАЩІПА́ТИ рідше, ЗАЩІБА́ТИ рідко, ЗАЩІ́БУВАТИ рідко. — Док.: застебну́ти, застібну́ти, защепну́ти, защебну́ти. Він переступав з ноги на ногу і то розстібав свою тужурку, то похапцем застібав її на всі ґудзики (Ю. Шовкопляс); Пані стояла, защіпаючи собі рукавички (Олена Пчілка); Похнюплений, він ненормально повільно защібав на собі халат (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. застебнути — застебну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. застебнути — див. застібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. застебнути — Застебну́ти, див. застіба́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. застебнути — ЗАСТЕБНУ́ТИ див. застіба́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. застебнути — Застебну́ти, -бну́, -не́ш и пр. гл. = застібнути и пр.  Словник української мови Грінченка