засукати

ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док.: закача́ти (закоти́ти), засука́ти, підкача́ти (підкоти́ти), підсука́ти, закаса́ти, підкаса́ти. Як хотілося Михайлові.. закачати холоші, побрести по коліна у воду, нарвати цілий жмуток жовтоцвіту! (Ю. Збанацький); Ставши в позу атлета, Гриць почав закочувати рукава (Ю. Шовкопляс); Він поспішно підкачував коротенькі, вище колін, штанці ще вище, засукував рукава веселої на колір шерстяної кофтинки (Г. Епік); Вона розщібнула рукав, закасала аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. засукати — засука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засукати — [засукатие] -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи і -учу, -учиеш; нак. -учи, -уч'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. засукати — див. засукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засукати — зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко...  Фразеологічний словник української мови
5. засукати — ЗАСУКА́ТИ див. засу́кувати.  Словник української мови в 11 томах
6. засукати — Засукати, -ся см. засукувати, -ся.  Словник української мови Грінченка