засідка

I. ЗАСА́ДА (озброєний загін, замаскований для раптового нападу; приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу), ЗА́СІДКА, ЗАЛО́ГА, ЗА́СІДИ мн., діал. Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (П. Кочура); Попередивши Дзвінку про засідку на Довбуша, шляхтич потім картав себе за це (В. Гжицький); (Гелен:) Розвідачів далеко розсилали ми з Деїфобом.. І не видко, щоб де була залога, чати чи щось подібне (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. засідка — за́сідка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. засідка — Засіди, чати; ОК. схованка.  Словник синонімів Караванського
3. засідка — -и, ж. 1》 Те саме, що засада I. 2》 Вид полювання, при якому мисливець, замаскувавшись в укритті з метою відстрілу, очікує певну тварину в конкретному місці появи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засідка — За́сідка, -дки, -дці; за́сідки, -сідок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. засідка — ЗА́СІДКА, и, ж. Те саме, що заса́да¹. Я вже збирався вийти з своєї засідки та покликати прикордонників (Збан., Мор. чайка, 1959, 168); В нашому районі добре полювання. З дому пишуть, що збираються до засідок на вовків (Сміл.  Словник української мови в 11 томах