захрипати

ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Головко); — Збирався (виступати) Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (О. Гончар); — Хай он Марченко виведе — я охрип! .. Їй-бо ж охрип! — просився Максим (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. захрипати — захрипа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захрипати — -аю, -аєш, недок., захрипнути, -ну, -неш; мин. ч. захрип, -ла, -ло; док. Втрачати чистоту, звучність голосу, говорити, співати і т. ін. хрипло; хрипнути. || Ставати хриплим (про голос і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захрипати — ЗАХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАХРИ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. захри́п, ла, ло; док. Втрачати чистоту, звучність голосу, говорити, співати і т. ін. хрипло; хрипнути. Було оце тільки почне вечоріть, ..  Словник української мови в 11 томах