зачервонітися
ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил., СПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЗАПАЛЕНІ́ТИ підсил., ЗАПАЛЕНІ́ТИСЯ підсил., ЗАПАШІ́ТИ підсил., СПАЛАХНУ́ТИ підсил., СКРАСНІ́ТИ розм., ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ діал., ПОЧЕРВОНІ́ТИСЯ рідко. — Недок.: шарі́тися, шарі́ти, зарум'я́нюватися, червоні́тися, червоні́ти, палені́ти, спала́хувати, спала́хкувати розм. Вона зніяковіла, зашарілася і від того стала ще привабливішою (С. Журахович); (Данило:) Як увійшла в хату Килина, як глянув прикажчик на неї, то так і зашарів, мов жаром всього його поняло! (М. Кропивницький); Скочивши з коня й хапаючись, він розчервонівсь. Делікатний рум'янець виступив на білих щоках (І. Нечуй-Левицький); Мого брата мовби хто окропом попарив, так зачервонівся, та й утік із хати (Ю. Федькович); Настя нашвидку скінчила роботу, витерла об хвартух руки, вийняла лист... Лице спалахнуло, зачервоніло, як огонь (С. Васильченко); При останніх спалахах вечірньої зірниці Кручинський побачив, як бліде лице її зажеврілось (Д. Бедзик); Нимидора заговорила про рушники, про весілля, схаменулась і почервоніла, як польова маківка (І. Нечуй-Левицький); І хлопець, що досі сумний був, тепер аж іскріє од щастя, а дівчина жвава, що сміливо досі дивилась, — тепер зчервоніла і вкрила своє засоромлене личко серпанком (Дніпрова Чайка); Михайлик, скраснівши, мов жарина, скам'янів (О. Ільченко); Софія зчервонілась, і сльози стали їй в очах (Леся Українка). — Пор. 1. розчервоні́тися, 1. рум'я́нитися.
РУМ'Я́НИТИСЯ (покриватися рум'янцем), РУМ'ЯНІ́ТИ, ЧЕРВОНІ́ТИ, РОЖЕВІ́ТИ, РУМ'ЯНІ́ТИСЯ, ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАРУМ'Я́НЮВАТИСЯ, РОЗРУМ'Я́НЮВАТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ, НАРУМ'Я́НЮВАТИСЯ. — Док.: зарум'я́нитися, порум'я́нитися, зарум'яні́ти, порум'яні́ти, почервоні́ти, зачервоні́ти, зачервоні́тися, порожеві́ти, зарожеві́ти, зарожеві́тися, розрум'я́нитися, зашарі́тися, нарум'я́нитися. Молода жінка йде вздовж цеху. Лице її рум'яниться (П. Автомонов); Вигорнутий на припічок жар немилосердно пече, і Рогулиха рум'яніє, як шістнадцятилітня дівчина (Ф. Малицький); Тут я вперше звів очі на тебе, і ти під моїм поглядом тихо-тихо почала червоніти (Леся Українка); Поступово пульс у нього почав відновлюватись, порожевіли щоки, і Орлюк розплющив очі (О. Довженко); Рум'яніючись, як вишня від сонця, стрічала його Мільця (І. Франко); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г. Хоткевич); — Якщо можливо, то прошу мене звільнити від цього, — викидає з себе Мотря і зарум'янюється вся (Ірина Вільде); Оксана ще спить. Круглі тугі щічки розрум'янилися, як свіжі пелюстки троянди (І. Рябокляч); Параска шаріє вся, аж горить (І. Чендей); Дівча шарілося, закривалося рукавом (Г. Хоткевич); Зачервоніє твій вид, як калина (Я. Щоголів); Встала Орися ні смутна, ні весела, іде до панотця в світлицю, зачервонілась, як та квіточка (П. Куліш); Його сухорляве обличчя зарожевіло в пітьмі (Ю. Бедзик); Від свіжого вітру її обличчя зарожевілось (М. Ю. Тарновський); Енея очі запалали, Уста од гніву задрижали, Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський).
Словник синонімів української мови