зачесати

ЗАЧІ́СУВАТИ (за допомогою гребінця приводити в порядок волосся; робити зачіску), ПРИЧІ́СУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ заст. — Док.: зачеса́ти, причеса́ти, прибра́ти. Коли знову увійшов (Суліман) в кімнату, Неля кінчала зачісувати коси (Ірина Вільде); До сходу сонця, ой, ще ж порану Синів помила (мати) і причесала (М. Гірник); Юля відійшла від вікна, глянула у скло рами, як у дзеркало, на своє розпатлане волосся і стала прибирати, вишукуючи на підлозі шпильки (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. зачесати — зачеса́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачесати — див. зачісувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачесати — Зачеса́ти, див. зачі́сувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зачесати — ЗАЧЕСА́ТИ див. зачі́сувати.  Словник української мови в 11 томах
5. зачесати — Зачесати, -ся см. зачісувати, -ся.  Словник української мови Грінченка