зачорнювати

ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Грінченко); Мати, нагнувшись, лущила квасолю, білу хустку її зачорнювало вечір'ям (Григорій Тютюнник); Генерал Букалов сидить перед дзеркалом і закінчує свій туалет, пудриться, фабрить вуса, чистить нігті (Я. Мамонтов).

Значення в інших словниках

1. зачорнювати — зачо́рнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачорнювати — -юю, -юєш, недок., зачорнити, -ню, -ниш, док., перех. Робити чорним; забарвлювати або забруднювати що-небудь у чорний колір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачорнювати — ЗАЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Робити чорним; забарвлювати або забруднювати що-небудь у чорний колір. Вона хотіла обтерти голову руками, але ще більше замазалась і зачорнила руки (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах