заінтригувати

ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв'язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); — Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? — Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. заінтригувати — заінтригува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заінтригувати — -ую, -уєш, док., перех. Дуже зацікавити, викликати зацікавленість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заінтригувати — ЗАІНТРИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Дуже зацікавити, викликати зацікавленість. Захар Онисимович збагнув, що він заінтригував присутніх, а тому не поспішав з розв’язкою загадки (Дмит., Наречена, 1959, 199); — А я щось знаю!...  Словник української мови в 11 томах