зберігатися

ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ). — Недок.: зберіга́тися. Жив (Павло) майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Бедзик); Приміщення школи уціліло, тож у вересні й розпочалося навчання (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. зберігатися — зберіга́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зберігатися — [збеир'ігатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. зберігатися — -аюся, -аєшся, недок., зберегтися, -режуся, -режешся; мин. ч. зберігся, збереглася, збереглося; док. 1》 Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати. || Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зберігатися — ЗБЕРІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗБЕРЕГТИ́СЯ, режу́ся, реже́шся; мин. ч. збері́гся, зберегла́ся, ло́ся; док. 1. Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати.  Словник української мови в 11 томах