збіжжя
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БА діал., ХУДО́БИНА діал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИ розм., МАНА́ТТЯ розм., БЕ́БЕХИ зневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: — Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п'ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася (дівка) у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ'яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); (Котька:) Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи — і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).
ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. — Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скрізь поля (П. Грабовський); Повна комора збіжжя.
ХЛІБ перев. мн. ХЛІБА́, ХЛІБИ́ (жито, пшениця, ячмінь, овес на пні, у стеблі), ХЛІ́БНІ ЗЛА́КИ, ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ, КОЛОСОВІ́ КУЛЬТУ́РИ (ЗЕРНОВІ́ КУЛЬТУ́РИ). Таке роздолля! Куди не глянь, як море, хлюпаються хліба (А. Головко); Щедра тут земля, щедре південне сонце, під промінням якого дозрівають злаки (І. Цюпа); У пору жнив наспіє час пашні Хвилясті кучері на ниві положити (М. Зеров); Хлібні поля — жито, пшениця і всяка пашниця — тяглися обабіч дороги (Г. Коцюба); Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови