звіролов

МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. той, хто ловить промислового звіра); ЗВІРОБІ́Й, ЗВІРОБІ́ЙНИК (той, хто полює на морського звіра); СТРІЛЕ́ЦЬ (той, хто полює з рушницею). Здоровенний вовк промчав крізь цеп стрільців, хоча в нього одночасно вистрілили троє мисливців (З. Тулуб); В хату просяться не раз На нічліг мисливі (Д. Павличко); Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Леся Українка); Живе тут у тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан); З бухти Примітка, де "Лахтак" висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. звіролов — звіроло́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. звіролов — -а, ч. Мисливець на промислового звіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звіролов — ЗВІРОЛО́В, а, ч. Мисливець на промислового звіра. Комі були вправні звіролови (Іст. СРСР, І, 1956, 100); Живе тут в тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (Бажан, І, 1946, 303).  Словник української мови в 11 томах