зговірливий

ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять... Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення... (О. Гончар); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс); — Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (З. Тулуб). — Пор. посту́пливий.

Значення в інших словниках

1. зговірливий — згові́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зговірливий — див. покірний  Словник синонімів Вусика
3. зговірливий — -а, -е. Який легко погоджується на пропозиції інших, з яким легко домовитися про що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зговірливий — хохл. (сгаворчівий) згідливий згідливий, лагодливий, поступливий, податливий, плохий, сумирний, потульний, уклінний, покірний, див. смирний, покійний, кроткий, робкий  Словник чужослів Павло Штепа
5. зговірливий — ЗГОВІ́РЛИВИЙ, а, е. Який легко погоджується на пропозиції інших, з яким легко домовитися про що-небудь. Коли ця роль [Юлія Цезаря] була запропонована йому, він, звичайно такий зговірливий і далекий від акторських претензій, рішуче відмовився грати її (Моє життя в мист., 1955, 455).  Словник української мови в 11 томах