згоїна

ШРАМ (слід на шкірі від зарубцьованої рани), РУБЕ́ЦЬ, ПРУГ розм., ЗГО́ЇНА діал., БЛИ́ЗНА діал. У нього на щоці глибокий шрам — позначка від боїв за Подніпров'я... (Д. Луценко); Лікар зняв бинти, змазав рубці йодом (В. Собко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Лице його було ще дещо бліде, а широка червона згоїна на лівому виску вказувала на місце, на якому обсунувся меч Свена (Юліан Опільський); Колгоспний об'їждчик, раз заскочивши, шмагонув (дитину) батогом по щоці — досі знати тонку ниточку білястої близни (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. згоїна — зго́їна іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. згоїна — -и, ж., зах. Шрам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згоїна — ЗГО́ЇНА, и, ж., діал. Шрам. Біля правого уха на вилиці [Заремби] з’явилася червона плямка. Андрійко приглянувся і помітив, що це була згоїна після стріли (Оп., Іду.., 1958, 562).  Словник української мови в 11 томах